Природно-заповідний фонд
Волинської Області

Загальнозоологічний заказник «Зубр»

Загальнозоологічний заказник «Зубр»

«Зубр» – загальнозоологічний заказник, площею 5 530,0 га, належить до ДП «Ківерцівське ЛГ», Звірівського л-ва, кв. 1–16, 21–27, 31–37, 43, 44 вид.1–14, 16, 19–21, 23–31; кв. 45, Муравищенського л-ва, кв. 1–5, 6, 7, 12, 23, 24, 31–36, 43–47, 49, Сокиричівського л-ва, кв. 1–5, 9–13, 123–129, Дернівської сільської ради (173,0 га), утворений за рішенням облради від 18.08.2000, № 13/6 (реорганізований 16.12.2003, № 13/6; 28.11.2008, № 24/14; 21.06.2012, № 12/35; 31.07.2014, № 27/64) для збереження насамперед волинської популяції зубра Bison bonasus (ЧКУ, ЄЧС, ЧС МСОП), що перебуває під загрозою зникнення у світовому масштабі. На державному рівні затверджений план дій для збереження й відновлення цього виду у фауні України, в області розроблена та затверджена Регіональна програма збереження та відновлення зубра. Статус заказника забезпечує також збереження високобонітетних дубових, дубово-соснових і соснових лісових насаджень, раритетних видів рослин і тварин: плауна річного Lycopodium annotinum, любки дволистої Platanthera bifolia, лілії лісової Lilium martagon, підсніжника білосніжного Galanthus nivalis, коручки чемерникоподібної Epipactis helleborine, красуні-діви Calopteryx virgo, жука-оленя Lucanus cervus, вусача великого дубового західного Cеrambyx cerdo, махаона Papilio machaon, стрічкарки тополевої Limenitis populi, мідянки Coronella austriaca, лелеки чорного Ciconia nigra, гоголя Bucephala clangula, підорлика малого Aquila pomarina, змієїда Circaetus gallicus, журавля сірого Grus grus, пугача Bubo bubo, сорокопуда сірого Lanius excubitor, видри річкової Lutra lutra, горностая Mustela erminea та ін., а також цінних видів мисливської фауни.
Bison bonasus (ЧКУ, ЄЧС, ЧС МСОП) – найбільший із ссавців Волині. У минулому був дуже поширений у Європі. З території Волині зник наприкінці XVII ст. через низьку природну плодючість, масштабне викорчовування лісу, розорювання земель, винищувальні облавні полювання. На початку XX ст. мешкав лише  Біловезькій Пущі (Білорусь). Реакліматизований у Звірівському та Муравищенському лісництвах Цуманського мисливського господарства у 1965 р. Довжина тіла дорослого бика сягає 3,5 м, маса – до однієї тонни. Статура масивна з високою горбовиною, у холці до двох метрів. Забарвлення каштаново-буре, сіро-буре, що влітку світлішає. Голова й лоб вкриті кучерявою шерстю. На шиї та грудях вона закінчується у вигляді гриви,  підборіддя закінчується бородою. Поширений здебільшого на лісових ділянках  із широкими галявинами й рідколіссям, деколи тварини  заходять на заливні луки в річкових долинах та поля з озимими культурами біля лісу. Самки живуть невеликими стадами у кількості 6–8 особин, самці тримаються окремо. Зір слабкий, добре розвинутий нюх і слух. Тривалість життя тварин – 25–30 років.