Гідрологічний заказник «Турський»

«Турський» – гідрологічний заказник площею 3940,0 га, що лежить між селами Личини і Черче, утворений за розпорядженням представника Президента України у Волинській області від 26.05.1992 р., № 132. Охороняється заплава р. Турії із заболоченими масивами в межах водоохоронної зони: прибережні смуги з верболозу Salix alba і верби козячої Salix caprea, лучно-болотяні угіддя, де ростуть різні види осок Carex, бекманія звичайна Beckmannia eruciformis, тонконіг болотяний Poa palustris, лепеха звичайна Acorus calamus тощо. Це місця оселення, розмноження, зупинок під час міграційних перельотів багатьох видів водоплавних і навколоводних птахів (із них близько 60 видів гніздяться). Крім того, трапляються рідкісні види тварин, занесені в ЧКУ, ЄЧС, ЧС МСОП, додатки Боннської, Бернської конвенцій: махаон Papilio machaon, гоголь Bucephala clangula, лелека чорний Ciconia nigra, лунь польовий Circus cyaneus, орел-могильник Aquila heliaca, підорлик малий Aquila pomarina, журавель сірий Grus grus, сорокопуд сірий Lanius excubitor, очеретянка прудка Acrocephalus paludicola, видра річкова Lutra lutra.
Acrocephalus paludicola – вид, який є у Європейському Червоному списку глобально вразливої фауни і флори в категорії «вразливий» (SPES 1), занесений у додатки 1 і 2 Боннської конвенції, додаток 2 Бернської конвенції. Його чисельність різко зменшується через зміну необхідних  для існування умов. Для здорової популяції потрібні водно-болотяні угіддя значної площі (не менше ніж кілька десятків гектарів) – евтрофні болота з постійним рівнем води в заплавах невеликих річок, висота болотяної рослинності (зазвичай осокові асоціації) у межах 30–60 см і не надто густа, бо птах не гніздиться в суцільних заростях очерету та рогозу. Ці невеликі птахи (вагою 10–13 г) мають світло-рудувате забарвлення з чорними смугами, гнізда будують зазвичай біля зарослого травою куща верболозу. В затиснуту між густими гілками чагарнику на невеликій висоті над землею кладку відкладається 5–6 яєць зеленувато-жовтого кольору. Пташенята залишають гніздо на 14–15-й  день, проте ще близько місяця тримаються поблизу нього. Через широкомасштабне меліоративне втручання, випалювання очерету, сільськогосподарське освоєння чисельність місць гніздування помітно скоротилася.
Lanius excubitor – попелясто-сірий птах із широкою чорною смугою на голові, вагою 50–80 г, довжиною тіла 24–25 см, поширений здебільшого на узліссях лісових масивів, чагарниках навколо боліт, перелісках. Основу раціону складають різноманітні комахи, личинки комах, дрібні плазуни й земноводні. Гнізда будують на різній висоті над землею – від 2 до 5 м, у них у другій половині квітня – у травні відкладають 5–6, зрідка 6–7 яєць білого забарвлення із буруватими цятками. Термін насиджування триває 15–17 днів. Чисельність птахів цього виду скорочується через меліоративне втручання, використання пестицидів у сільському господарстві. Перебуває у статусі «рідкісний» у переліку ЧКУ, занесений у додаток 2 Бернської конвенції.