Ландшафтний заказник «Сірче»

«Сірче» – ландшафтний заказник площею 194,7 га на території Добренської сільської ради (167,0 га) та ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», Бузаківського л-ва, кв. 4, вид. 43–59 (27,7 га), утворений за розпорядженням представника Президента України у Волинській області від 26.05.1992, №132. Природоохоронний комплекс охоплює високобонітетні вільхово-березові насадження з домішкою дуба звичайного Quercus robur віком близько 80 років, із підліском із крушини ламкої Frangula alnus, ліщини звичайної Corylus avellana, трав’яним покривом, у якому ростуть ягідники та лікарські рослини (27,7 га); озеро карстового походження Сірче (104,0 га); заболочений масив із чагарниковою рослинністю (63,0 га). Трапляються рідкісні види рослин, занесені в ЧКУ: росичка довголиста Drosera anglica, шейхцерія болотяна Scheuchzeria palustris. Озерно-болотяний масив – місце мешкання й розмноження багатьох видів риб, плазунів, птахів, зокрема лебедів-шипунів Cygnus olor, крижнів Anas platyrhynchos, чирянок великих Anas querquedula, норців великих Podiceps cristatus, куликів Charadrii, у період міграційних перельотів – гусеподібних Anseriformes, гагароподібних Gaviiformes. У межах заказника трапляються рідкісні представники фауни, занесені до переліку ЧКУ: махаон Papilio machaon, журавель сірий Grus grus (на прольотах), змієїд Circaetus gallicus, лелека чорний Ciconia nigra, підорлик малий Aquila pomarina, пугач Bubo bubo, сорокопуд сірий Lanius excubitor та деркач Crex crex (ЄЧС).
Drosera anglica – одна з найдивовижніших поліських рослин, росте розрізненими невеликими куртинами на сфагнових болотах і торфовищах. Багаторічна рослина заввишки 10–25 см із тонким стеблом, розеткою маленьких, майже лінійних листків, укритих червонуватого забарвлення залозками, які виділяють клейку паралізуючу комах речовину, що має вигляд роси. Саме через цю властивість рослина отримала свою назву. Комаха, потрапляючи на листки, стає жертвою росички. Листок обгортається навколо неї і висмоктує за допомогою залоз усі поживні речовини, крім хітинового покриву. Таке пристосування в цієї комахоїдної рослини з’явилося у складних для росту й розвитку умовах бідних на мінеральні речовини ґрунтах поліських боліт.