Природний заповідник «Черемський»
Природний заповідник «Черемський»
Черемський природний заповідник загальною площею 2975,7 га, утворений за Указом Президента України від 19.12.2001, № 1234/2001, – один із наймолодших в Україні, перший на території Волинської області, лежить на півночі району. У межах заповідника збереглися малопорушені антропогенною діяльністю суцільні лісові масиви з цінним еумезотрофним – перехідним дуже обводненим, осоково-сфагновим болотом Черемським (місцева назва «Чірмуське»), озера Черемське та Редичі. Територія, що лежить у межиріччі річок Стоходу та Веселухи, між якими Черемським болотним масивом проходить слабко виражена лінія вододілу, сформована флювіогляціальними відкладами окського і дніпровського зледенінь, тому значно поширені зандрові рівнинні долини, кінцево-моренні горби, ози, ками, еолові вали, дюни, болотяні масиви із купинним мікрорельєфом. Найбільші площі із водних, болотяних, лісових, лучних, чагарникових і пустищних екосистем займають болота і заболочені соснові ліси. У загальній площі заповідника вкриті лісовою рослинністю землі охоплюють 60,8 % (1809,3 га), болота – 37,2 % (1107,8 га), водні екосистеми – 0,6 % (18,7 га, з них оз. Черемське – 7,7 га, оз. Редичі – 11,0 га), антропогенні площі: лісові дороги, просіки – 1,2 % (35,1 га), луки та галявини – 0,2 % (4,8 га). Низку рослинних угруповань (40 асоціацій) занесено до Зеленої книги України: старі соснові зеленомохові, чорничні, з ялівцем ліси, пригнічено соснові угруповання зі сфагнами на болоті, угруповання із шейхцерією болотяною Scheuchzeria palustris, альдровандою пухирчастою Aldrovanda vesiculosa, лататтям сніжно-білим Nymphaea candida і білим Nymphaea alba, глечиками жовтими Nuphar lutea, їжачою голівкою маленькою Sparganium minimum та ін. Із рідкісних видів рослин, що підлягають особливій охороні, на території заповідника ростуть один вид рослин із ЧС МСОП: зозулині черевички справжні Cypripedium calceolus; три види із ЄЧС: смілка литовська Silene lithuanica, глід український Crataegus ucrainica, козельці українські Tragopogon ucrainicum; чотири види занесені до додатка 1 Бернської конвенції: Aldrovanda vesiculosa, Cypripedium calceolus, жировик Льозеля Liparis loeselii, сон широколистий Pulsatilla patens; 33 види вищих рослин, занесених до ЧКУ: Aldrovanda vesiculosa, берези низька Betula humilis і темна B. obscura, осока Девелла Carex davalliana, булатка червона Cephalanthera rubra, зозульки Фукса Dactylorhiza fuchsii, м’ясочервоні D. incarnata, плямисті D. maculatа і травневі D. majalis; вовчі ягоди пахучі Daphne cneorum, зелениця сплюснута Diphasiastrum complanatum, росички довголиста Drosera anglica і середня D. intermedia, хамарбія болотяна Hammarbya paludosa, баранець звичайний Huperzia selago, молодильник озерний Isoetes lacustris, ситник бульбистий Juncus bulbosus, лілія лісова Lilium martagon, Liparis loeselii, лікоподієла заплавна Lycopodiella inundata, плаун річний Lycopodium annotinum, гніздівка звичайна Neottia nidus-avis, любки дволиста Platanthera bifolia й зеленоквіткова P. chlorantha, верби чорнична Salix myrtilloides, Старке S. starkeana, шейхцерія болотяна Scheuchzeria palustris та ін. Росте чимало регіонально рідкісних видів рослин. У межах заповідника зосереджено більше половини видів судинних і близько 25 % рідкісних та зникаючих видів рослин Українського Полісся.
Найтиповіші зооценози – фауністичні комплекси водойм і водно-болотяних комплексів соснових лісів, широколистяних лісів, чагарників, сухих пустищ і галявин. Із хребетних тварин мешкають: 18 видів риб, 12 – земноводних, 7 – плазунів, 141 – птахів та 42 – ссавців. Значна кількість видів є раритетними й охороняються згідно із міжнародними угодами. До ЧС МСОП включено 16 видів фауни, до ЄЧС – 14; до додатка 2 Бернської конвенції – 94, до Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин – 23; 29 видів охороняються згідно з Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни i флори, що перебувають під загрозою зникнення; 25 – згідно з Угодою про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів; 8 видів кажанів – за Угодою про збереження кажанів у Європі. До них належать: вусач великий дубовий Cerambyx cerdo, сінниця Едип Coеnonympha oedippus, мурашка руда лісова Formicа rufa, п’явка медична Hirudo medicinalis, мурашиний лев звичайний Myrmeleon formicarius, тритон гребінчастий Triturus cristatus, кумка звичайна Bombina bombina, рахкавка звичайна Hyla arborea, чапля сіра Ardea cinerea, бугай Botaurus stellaris, бугайчик Ixobrychus minutus, лелеки білий Ciconia ciconia та чорний C. nigra, шилохвіст Anas acuta, широконіска Anas clypeata, чирянки мала Anas crecca й велика A. querquedula, крижень Anas platyrhynchos, нерозень Anas strepera, гуска сіра Anser anser, гуменик Anser fabalis, попелюх Aythya ferina, черні чубата Aythya fuligula й білоока A. nyroca, журавель сірий Grus grus, погоничі звичайний Porzana porzana та малий P. parva, чайка Vanellus vanellus, баранці звичайний Gallinago gallinago та великий G. media, коловодники лісовий Tringa ochropus і звичайний T. totanus, крячок річковий Sterna hirundo, вечірниця мала Nyctalus leisleri, видра річкова Lutra lutra, вовк Canis lupus, рись звичайна Lynx lynx, норка європейська Mustela lutreola та ін. Ciconia nigra, Grus grus, Aythya nyroca, змієїд Circaetus gallicus, глушець Tetrao urogallus, Lutra lutra, кутора мала Neomys anomalus та ін. занесені до ЧКУ.