Ландшафтний заказник «Радовичівський»

«Радовичівський» – ландшафтний заказник площею 33,0 га, що лежить у межах землекористування ДП «Ковельське ЛГ», Радовичівського л-ва, кв. 22, вид. 1, 25, утворений згідно з розпорядженням голови обласної ради народних депутатів від 03.03.1993, № 18-р. Оберігається вологий судібровний тип лісових насаджень – дубово-соснові й березові масиви 2 бонітету, віком близько 120 років, із підліском із горобини звичайної Sorbus aucuparia, граба звичайного Carpinus betulus, жостеру ламкого Rhamnus frangula. У трав’яному покриві трапляються лікарські рослини, зокрема плаун булавоподібний Lycopodium clavatum, регіонально рідкісний хвощ великий Equisetum telmateia та вид, занесений у Червону книгу України – підсніжник білосніжний Galanthus nivalis. У заказнику налічується 15 видів ссавців – рядів оленеподібних Artiodactyla і хижих Carnivora, низка видів ряду горобцеподібних Passeriformes птахів, кілька видів ЧКУ: тетеруки звичайні Lyrurus tetrix, орябки Tetrastes bonasia, які внесені також у додаток 3 Бернської конвенції.
Lyrurus tetrix – птахи середніх розмірів, маса самців сягає 1,2–1,4 кг, самок – менше ніж 1 кг. У самців забарвлення оперення синювато-чорне, у самок – сірувато-коричневе. Напівосілий вид. Уникає глухих високостовбурних лісів. Віддає перевагу березнякам, лісовому узліссю й дрібноліссю, що багаті на ягідники. Токування починається в другій половині квітня – на початку травня. Поблизу токовища самки влаштовують гнізда. Кладка складається із 7–9 яєць, термін висиджування триває 23–25 днів. Пізно восени тетеруки збираються в зграї. Зимують у снігових камерах. Раціон складають листя дерев, насіння, бруньки, сережки вільхи, берези, осики тощо, комахи.
Tetrastes bonasia – найдрібніший птах підродини тетерукових Tetraoninae, завдовжки тіла 35 см, вага – 400–500 г. Забарвлення і самців, і самок рябе. На голові у птахів – невеликий чуб. Хвіст відносно довгий, заокруглений із чорною смугою на кінці. Це типовий осілий птах, який селиться у вологих старих мішаних лісах із густим підліском. Літає мало, переміщуючись на невеликі відстані, зліт шумний. Узимку багато часу проводить на гілках дерев. Токування починається на початку весни з появою в лісі проталин. Гнізда будують на землі. Зазвичай це ямка, викопана під кущем чи деревом, що впало, вистелена травою, листям, дрібними гілочками. Будівництвом гнізда займається самка, кладка формується в другій половині квітня із 6–14 яєць буруватого забарвлення з темно-червоними цятками. Через шість тижнів після появи пташенята досягають розмірів дорослих птахів. Живляться насінням, листям, бруньками дерев, ягодами, комахами.